За ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я та Всесвітньої федерації гемофілії 17 квітня проголошене Всесвітнім днем боротьби з гемофілією. Ця дата приурочена до дня народження засновника Всесвітньої федерації гемофілії Френка Шнайбеля, і відзначається у світі з 1989 року. Метою створення та проведення Всесвітнього дня боротьби з гемофілією є привернення уваги світової громадськості, фахівців у сфері охорони здоров’я до проблем, з якими щодня стикаються хворі на гемофілію, підвищення їхньої обізнаності про це захворювання. Гемофілія – спадкова хвороба, пов’язана з порушенням процесу згортання крові. Симптоми захворювання здебільшого з’являються вже в ранньому дитинстві (не раніше, ніж на 4-5 день життя дитини). У хворих на гемофілію навіть незначна травма із кровотечею здатна призвести до втрати великого об'єму крові. Ще серйознішою проблемою для здоров'я таких хворих вважаються внутрішні кровотечі, особливо в суглобах колін, щиколоток і ліктів. Внутрішні кровотечі можуть пошкоджувати будь-які органи та тканини й загрожувати життю хворого на гемофілію: зростає небезпека загибелі від крововиливу в мозок та інші життєво важливі органи. Гемофілія не лікується остаточно. Першопричина хвороби не усувається, однак перебіг гемофілії можна повністю контролювати за допомогою введення пацієнтові ін’єкцій відсутнього фактора згортання крові, який виділяють з донорської крові. Відповідно, хворі на гемофілію потребують особливої уваги та догляду.
У 1800-их роках гемофілія була поширеною серед королівських сімей Європи. Найвідомішим носієм гемофілії в історії вважається королева Вікторія: мутація в її генотипі відбулася de novo, оскільки у сім'ях її батьків гемофіліки не згадувалися. Гемофілія була в одного із синів Вікторії, Леопольда Георга Дункана Альберта, а також у декого з внуків і правнуків, які успадкували захворювання по материнській лінії.
На науковому абонементі бібліотеки ПДМУ можна ознайомитися з добіркою матеріалів про це рідкісне спадкове захворювання.